Світлана Холодна Я ще жива...
А я ще жива…
Ледве- ледве.
/У попелі тліє жарина/
А я іще є...
в цьому Світі
тону у безвимірі днів,
безодні ночей.
Така, яка є-
ні краща, ні гірша,
Звичайна людина.
Я ще жива,
скільки там ще?
Ти втримаєш мене, Світе?
Чи згасну
І згадки по собі не лишу?
На згарищі попелом
Душа Догорить.
І не згадається, і не здригнеться-
Тиша…
Відповідь- тиша…
Світ спить…
10.11.2016 13:25 Тадм => © |
 Світланко, щось дуже особисте, так хочеться вірити, що миттєве.... |
10.11.2016 10:26 Тетяна Белімова => © |
 Страшна трагедія... Вчора, коли розказували в новинах, неможливо було слухати... Важко... Пояснювала психолог, чому зважуються на такі вчинки. Звісно, не розуміють, що це кінець. Хочуть довести дорослим. |
10.11.2016 09:24 Каранда Галина => © |
 не знаю, що спричинило, та знаю, що такі вірші знічев`я не пишуть... світові завжди байдуже, що б у нас не кипіло чи не вмирало. |