17.03.2011 12:33
-
361 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Наталка Янушевич

СЕРЦЕВИЙ НАПАД

Що подих мій? Як пір`ячко мале. 

Ледь втримується він на чеснім слові. 

Замало часу. Гіршає. Але 

Я маю все ж обіцянку любові


Любов - не павутина маячні, 

Не субкультура і не щось аморфне. 

Це сила струму серця у мені, 

Мій найсильніший, найчистіший морфій. 


Життя таки трималося в мені. 

І пальцями чіплялося за землю. 

Я свому тілу наказала: ні. 

І більше не боялась, коли темно. 


Це все вона. Моя любов жива. 

На вічний спадок від Творця дісталась. 

Та надчутлива і міцна жила, 

Щоб я ніколи смерті не лякалась. 



Дрогобич, Квітень 2010

Публікації: Наталка Янушевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись