СЕРЦЕВИЙ НАПАД
Що подих мій? Як пір`ячко мале.
Ледь втримується він на чеснім слові.
Замало часу. Гіршає. Але
Я маю все ж обіцянку любові.
Любов - не павутина маячні,
Не субкультура і не щось аморфне.
Це сила струму серця у мені,
Мій найсильніший, найчистіший морфій.
Життя таки трималося в мені.
І пальцями чіплялося за землю.
Я свому тілу наказала: ні.
І більше не боялась, коли темно.
Це все вона. Моя любов жива.
На вічний спадок від Творця дісталась.
Та надчутлива і міцна жила,
Щоб я ніколи смерті не лякалась.
Дрогобич, Квітень 2010