Спас
з Ахмадуліної
Б’є годинник: – «Вже осінь настала!» –
ніби, оповістив на ходу.
…А в саду гучно яблуко впало –
стільки раз, скільки яблук в саду.
Раптом стало усім зрозуміло,
що всі справи підуть в нас на лад.
Раптом разом усім захотілось
увійти, як у свято, в цей сад.
Заплілись павутинки любові
поміж нами, мов ми всі – з рідні,
і не свідки ми тут випадкові,
а на святі ми всі – головні!
