Призначення
Балада
Постарілий, зневірений, грубий,
Відпочинь, музиканте, у нас,
Заспівай нам про дівчину любу,
Про складний суперечливий Час…
«Говорила ворожка сувора:
«Доля, наче бурхлива вода:
Ось тебе покохала старого
Дивовижна Краса Молода.
Пізня осінь спустошує поле,
Про Надію співай, не втомись…
Бути разом судила вам Доля,
Ви у Часі лише розійшлись.
Часу й Долі шляхи не розсудиш,
Звично змінюють душі тіла:
Молодим і красивим ти будеш -
Буде старша за тебе вона…
Хай сторіччя летять, мов шуліки…
Подолавши удари біди,
Врешті-решт ви зрівняєтесь віком,
І Родинний Союз – Назавжди!»
