Філософічність ємкості твоєї...
...А гілочку гойдає на вітрах,
мов музику гартовану віками
чи вже приходить вкохана світами -
і сни живі - у перах носить птах
крилату вічність миті мізансцени...
З тобою ще і світ цей не зачах -
і не зачахне з вірою святою!
Дуби стоять - мов свічники устоїв:
старі - нові... та праху - вічний прах...
і жолудь - в небо паростком зеленим...
У лабіринтах мозку-міражах
філософічність ємкості твоєї -
а за вікном біліють будні сиві.
Туман у календарних вітражах
сховає щось живильно-сокровенне...