ЗАШЕПОЧИ… ЗАГОВОРИ… ЦІЛУЙ…
Зашепочи мене,
Як вітром шепоче осінь
в опалім листі;
Як небу ніч нашіптує зорю…
Не бійся, що в цім шепоті згорю…
Я в ньому, як за водою,
навчився плисти…
Заговори мене,
Допоки думками весь – у
твоїм полоні;
Тримаєш зором ти мої вуста…
Під нами виростає висота…
В обіймах долоні; хмари –
цілують скроні…
Цілуй, цілуй мене,
Як осінь.., неначе ніч… Я
твій – вітер, небо…
Хай листя й зорі, що довкола нас –
Кружляють вальсом невблаганний час…
Спиняти його навчились
Ми вдвох – для себе.
