20.11.2016 11:33
for all
143 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Бойчук Роман

Якби мені вітром…

В очах твоїх погляд, в якому безкрая весна; 

Вуста - маків цвіту пелюстки палкі, наче літо; 

У дотиках - ніжність, якої ще досі не знав. 

Моєму єству в їх полоні так солодко тліти. 


Гра сонця і шовку у безлічі тихих вистав: 

В цілованих осінню пасмах рудого волосся. 

Якби мені вітром на віки залишитись там,  

Розлук пізнавать із тобою би не довелося... 


Якби мені вітром... А я всього-на-всього - сніг. 

Втрачаю себе у коханні, в гарячих долонях. 

Тримаєш так міцно мене у обіймах своїх... 

Згасаючим блиском сльози я стікаю по скронях. 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.11.2016 18:34  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Красиво і дуже чуттєво!!!
Сподобалось! Вишукана лірика! 

 22.11.2016 16:53  Олена Вишневська => © 

Просто зразкова лірика кохання...
Дякую, Романе, за насолоду) 

 21.11.2016 22:28  © ... => Олена Коленченко 

Спасибі ВЕЛИКЕ! Дуже приємно! 

 21.11.2016 20:30  Олена Коленченко => © 

Дуже чуттєво) Красивий вірш!!! 

 21.11.2016 15:54  © ... => Уляна Яресько 

Радий, що Вам сподобалося! Приємно! Дякую. ;) 

 21.11.2016 15:46  Уляна Яресько => © 

Чуттєво пишете, пане Романе) зачіпає жіноче серце)) 

 21.11.2016 10:48  © ... => Зав`ялова Валентина 

Дякую! Приємно! 

 21.11.2016 08:05  Зав`ялова Валентина => © 

Незрівнянно!