20.11.2016 11:32
for all
166 views
    
rating - | no usr.
 © Бойчук Роман

Тобі… Для тебе… З тобою…

Тобі… Для тебе… З тобою…

Неосипана осінь у стихлім оркестрі вітрів,  

Мов принишкла в чеканні раптового мокрого снігу... 

Я лишень тобі, Осене, різним так бути хотів: 

Від гіркого плачу, до феєрій веселого сміху. 



Я для тебе лиш, Осене, тишу із листя виймав,  

Щоби в ньому твоїм шелестінням тобі шепотіти. 

До весни нас накриє своїм оксамитом зима. 

Запульсую в зелі... Ти розпустиш мені свої квіти... 



Лиш з тобою, красуне, і радість моя і печаль: 

Я так прагну сміятися тільки твоїми вустами... 

Скільки років між нами в опалому листі прощань,  

Скільки сліз із повік моїх збігло твоїми дощами... 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись