22.11.2016 02:26
для всіх
156
    
  5 | 5  
 © Панін Олександр Миколайович

Грех и Совесть

Грех и Совесть

О Воздаянии и Прощении

Не нам
себя судить,
а тем более –
других.

Греха бесстыжие

не знают, 

Их совесть черная молчит, 

Хоть пасть геенна

Разверзает, 

Грозит, 

Возмездие сулит.


А вы, с безумными очами, 

Несущие

Горящий Крест, 

Себя терзаете вы сами, 

Вас жутко Совесть

гложет, ест…


Грехи отпущены вам

Небом, 

Себя не можете простить, 

Себя бичуете

свирепо, 

Не в силах грех свой

позабыть…


Кто этой пыткою сражен, 

Не знает сам, что он –

Прощен!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.11.2016 18:22  Ганна Коназюк => © 

Дісно, варто замислиися...
Твір вражає своєю глибиною думки.
Чудово!!!

 22.11.2016 16:49  Олена Вишневська => © 

не пробачивши собі, не будеш прощеним...

 22.11.2016 10:23  Тетяна Белімова => © 

Варто замислитися...
Вчора не знаю навіть у котре перечитувала казку "Гидке каченя". І ці фрази, які читаєш щоразу і дивуєшся, як же так... І Ваш вірш також викликає подібні асоціації. Як же так? Чому? Адже всі ніби розумні, чи навпаки - обмежені?