27.11.2016 12:17
for all
54 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Анатолій Костенюк

Сьомій 70

Сьомій 70

Як я малим збиався на весні

Д. Павличко

Колись і ми… та тільки – восени, 

і не у вишивáні, але в нові

нейлонові, вбиралися святково, 

до храму знань, що в рідній стороні.


Не знаючи, чи так жили, чи ні, ,

навчалися світогляду основам

і завдяки викладачам чудовим, 

як в рафінад вгризалися в граніт.


Вже сьомій – 70, мов у вісні, 

ми знову разом, школярі ми знову.

Звучать серцям зворушливі промови

і кличуть в даль Рокині* у вікні.


До школи, вкотре, приведе нас путь, 

бо вже онуки іспити здають.


* село за рікою Стир.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.11.2016 23:20  Костенюк => Каранда Галина 

Дякую. 

 27.11.2016 13:10  Каранда Галина => Костенюк 

вітання Вашій школі...