Містична ніч
Добро і зло ніч поєднала,
Підступність і кохання,
Темною ковдрою обняла
З вечора й до рання.
Темінь щойно відступає,
Сутінки біжать,
Місяць світлом заливає –
Вийшов вартувать.
Спесиво йде по небосхилу,
Людей всіх лякає,
Душі обрав до могили –
В зірки обертає.
В небо піднявсь поміж хмари
Світить з висоти,
Душі - безсмертя, серцю - кару
Змушує нести.
Мерзло, терпко, непривітно
У шпаринки сяє.
Бентежно кожний у цім світлі
На милість чекає.
м. Київ, 30.11.2016р.
