Інші Світи
Містична поема
Подобных не видывал свет –
Как будто простой, обычный,
Но чем-то набитый скелет…
И он говорит: «Почему же
Зовешь меня странным ты?
Ношу свой скелет снаружи,
А ты носишь свой внутри.
И ноет малейшая ранка,
И боль поострее ножа,
И тело мое – наизнанку
И нараспашку душа»…
Из черновиков
Зачин
По глухих закапелках
осідає пилюка
У поламаних ринвах
плаче вітер навзрид,
І з`являється раптом
на грані
реальності - глюка
Потойбічне привиддя
жахливе на вид.
Він потворний,
Та зовсім не хоче лякати,
Щось белькоче
і я розумію його,
Він - скелет, тільки напханий
чимось кошлатим,
Я - надія, виходить,
і я - допомога його.
- Тільки ти мене бачиш,
тільки ти розумієш,
Для поета забутого
ласку зроби,
Дуже скоро лякатись
ти зовсім припиниш:
Мій кістяк - весь назовні,
твій кістяк - у тобі.
Потойбічні жахіття –
не вогонь і не муки,
Найстрашніше страждання
для поета - нудьга,
Неприкаяні вірші
в добрі, в лагідні руки…
Я тобі довіряю,
ти їм радоньку дай.
Як не встигнеш
усе записати почуте –
Сам пиши, швидкоплинний
не гаючи час,
Ні не каємось ми,
не шукаєм спокути,
Кожний вірш - це сердечне
послання від нас.
З того часу примарну істоту
не бачив,
Тільки вірші, мов шершні,
гудуть і гудуть...
І співають вони,
і ридають, і плачуть,
Намагаюсь усі зрозуміти,
почуть...
- Біла піснярка
Не знала долі,
Щастя не знала:
ЇЇ милого
Подруга вкрала,
Гріх зневажала,
Душу губила,
Ще й насміхалась,
Люто дражнила…
Піснярка гарні
Пісні складала
В піснях за хмари
Вона злітала…
Змогла простити,
Та не забути,
Побачить хтіла,
Чи хоч почути
Свого милого,
Милого свого,
Був наймилішим
Він після бога.
Пісні співала,
Добро творила,
Її боялась
Нечиста сила.
Та найстрашніша
Була подруга -
Підступна Вдача,
Чорна Зміюка …
Добра не знала,
Гріхи плекала,
Що хлопця вкрала -
Було замало.
Оговорила,
Всіх обдурила -
Метляють ватри
Вогненні крила…
Вже на багатті
Стоїть піснярка,
Пісні злітають,
Палають жарко…
Дівчину ставлять
На глум, на кпини…
Кохання славлять
Слова дівчини.
Дівча злетіло
На Чисті Хмари,
Птахи біленькі
Її вітали…
А любий хлопець
Стікає кров’ю -
Він жив на світі
ЇЇ любов’ю!
