Іде - веде стежина
Іде – веде стежина мила,
Серед морозу й хризантем,
Горіх, галявка, чорнобривці,
Омиті сонячним дощем.
Іде – веде стежина щастя
В лоно кохань й переживань,
Віри, вірності й причастя,
Зустрічей та розставань.
Іде – веде стежина мрії
По літній втоптаній землі,
Де всі збуваються надії,
А поряд - рідні, всі свої.
Іде – веде стежина болю
Поміж страждань і неборак,
Стати б їм самим собою
Й відчути перемоги смак.
Щоб дихалось на повні груди
Душі і серці в унісон,
А скрізь жили щасливі люди
Та мали правду і закон.
м. Київ, 4.12. 2016р.
