06.12.2016 20:22
лише 18+
366
    
  3 | 3  
 © Лариса Мандзюк

Холодно мені...

Холодно  мені...

Дорогу долі, снігами замітає

і ночі вже холодні та сумні.

любов твоя поволі замерзає, 

і холодно і холодно мені.


Душа холодна, сіра, скам"яніла, 

немає сонця і короткі дні.

А на щоці сльоза зальодяніла, 

замерзлі квіти даруєш ти мені.


Холодне щастя, уста твої холодні, 

троянди змерзлі падають на сніг.

В твоїх обіймах, наче у безодні, 

де віє холодом засніжених доріг.


Замерзла наша ніжність за стіною, 

слова якісь колючі не земні.

Замерзле серце поруч із тобою

і холодно і холодно мені.


Автор Лариса Мандзюк.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.12.2016 17:20  Люлька Ніна => © 

Пані Ларисо, як чудово Ви написали ці віршовані строки!!! Прекрасно!!!

 07.12.2016 11:32  Арсеній Троян => © 

Так, холодно. А що поробиш, коли тарифи високі, а серця байдужі? Тримаймося, весна ще далеко, але вона обов`язково буде, будемо грітись на теплому сонці, їсти полуницю і радісно бігати в конопляному полі в червоних труселях

 07.12.2016 08:59  Тетяна Белімова => © 

Буває, на жаль, і таке...

 06.12.2016 20:57  Світлана Рачинська => © 

Дуже красива лірика, зворушлива!