Хандра
з Пастернака
На серці негода
і дощик – мій брат.
Погана погода,
то ж зранку – хандра…
Той дощик жаданий
надію дає
душі безталанній
сплакнуть про своє:
про мрії, про втрати
печальні думки…
Чи добра хандра ти,
чи зла, навпаки?
Нізвідки прийшла,
бо ж на те і хандра,
коли – не від зла,
але й не від добра…