Нарешті осінь
Нарешті закінчилась спека
І літо з мушвою пройшло,
А осінь, ще вчора далека,
Сьогодні вже диха в чоло,
І піт вже не ллється у очі,
Комар не куса до крові
І темної душної ночі
Цвіркун не дзюркоче тобі.
Чудова пора наступає,
Повітря прозоре й п’янке,
Тихесенько листя кружляє
Пожовкле, пожухле й легке.
Нехай би ця осінь тривала
Аж поки не прийде весна,
Зима ж хай би зовсім пропала,
Бо нам не потрібна вона.
Ми хочемо осінню дихать,
Думками літати як птах,
Збороти всі болі та лиха,
Щоб щастя світилось в очах.
Нам треба багато зробити,
Тож зимонька хай зачека,
Нам треба кохати й любити,
Тож осінь нехай не втіка.
м. Київ, 01.10.01.
