До мене в вікно завітала мов осінь...
з рубрики / циклу «В шелесті опалого листя. Осінь»
До мене в вікно завітала мов осінь:
Це вітер завіяв з берізки листочки.
Красиві та жовті, не гадані гості –
Ковток мов природи з`явився що мовчки.
Тісної квартири квадратні лиш метри,
Тримає комп`ютер. (А може мудрую?).
Піти одягнутись, у куртку і светра -
То кличе вже осінь, мине - пошкодую.
Листочки ті згодом уже полетіли –
Притулок знайшли, але десь і знадвору.
У золото осені викинув сміло,
Тепер уже я лише гість в її пору.
Біла Церква, 6/11/2010
