Кінь
з рубрики / циклу «Два світи»
Кінь – поет, що в дороги закоханий,
Він шукає у смузі дороги – час.
Крок коня повільний та стомлений
Повертає в дитинство дорослих нас.
Вчить він наново мріяти,
Та читати в очах журбу,
Я очам коня буду вірити
Кінь, як я, не любить юрбу.
А іще про коня давно сказано,
Що глибока коняча душа,
І від предків нам переказано:
"Не збивати з галопу коня."
Кінь несе у далеч прадавню,
Кінь несеться у простір ланів,
Кінь історію знає давнюю,
Всіх далеких, конячих снів.
Я коня обійму за шию,
А на вухо прошепочу –
"Усе те про що мрію,
Я тобі у копита даю."
Рівне, серпень 2008 року
