Ніні
про ні і так
Тебе побачив у вісні.
Ти посміхалася мені…
Про твої губи запашні
я часто мрію на весні.
Та в дійсності усе не так:
ти – ділова, а я – простак,
ти за «Зеніт», я за «Спартак»…
Несе мене життя літак
зруйнованого, мов Спітак,
тому, що тільки у вісні
ти посміхаєшся мені?…