Натягни тятиву
Натягни тятиву.
Та стріла у руці не остання.
Лишиш душу живу?
Чи здасишся підвладним бажанням?
Знову тріскає клен.
Пробивається сонце у квіти.
Чути ніжний "дзелень" -
Певно, знову гойдається вітер.
Сагайдак став легким.
А стріла та відтягує руку.
Коло стало крихким.
Розлякали людей білі круки.
Вітер холод несе.
Зникли хмари, і небо, і люди.
Постріл. Стріли. І все.
Лиш душа десь тріпочеться в грудях.
