Про часи і «чіси»…

В педроцарстві до монарха як збиравсь поважний дон, 

То в годинник вмонтував він диктофон… чи мелафон…

Все писав тим причандалом – і ушився за моря, 

Бо майбутнє вкрав той запис – і у нього, і в царя…

. 

Тож царю тепер не зможуть гості вкинути осу:

Відбирає варта вила, і сережки, і косу…

Ще й навчають, аби знали – до царя, на всі часи, 

Не бери нічо з собою, крім природної краси…

. 

Возбудився «кіля-бімба», у тайгу утіклий дон:

«То ж «гадіннік» носять гади! Я ж – «чіси»! Я – не шпійон!

Ваша хунтівська велічність! Поверніть мене з лісів!

Я до всіх цірів західіть згідін навіть без… чісів»…

. 

Що ти зробиш? Не буває, аби цар не обігрів –

Без дарів, що медом лижуть, к...рварів та лихварів…

Тож убік ведуть дороги звіздарів та бунтарів, 

Бо як маєш причандали – ти загроза для царів…

* * *

Йдеш у перші кабінети? Принеси від всіх, від нас, 

Той годинник-безкінечність, де пісок сплива, як час.

І залиш перед очима… Хай наочність доріка –

Як усе, що мав зробити, поміж пальці утіка… 

18.12.2016