Все нам не так
Влітку страждаєм від спеки,
Взимку – від злих холодів,
Тягне у мандри далекі,
В мандрах – до рідних країв.
Всі ми якісь не постійні,
Все нам у світі не так,
Певно, як будем покійні
Скажем, що це нам в смак.
Схочем продовжувать жити,
Лаять прокляте життя,
Схочемо час свій убити
Зовсім дурним заняттям.
Хочемо буть молодими,
Знать і уміть як старі,
Та не бажаєм буть ними,
Хочем кохать до зорі.
Нам би ні в спеку, ні в холод
В мандрах сидіть на печі,
В старості жити як молодь,
З маслом жувать калачі.
м. Київ, 27.10.01.
