Свічі Стривожених Душ
Вільний вірш Балада-Містерія
Слава
І Вічна Рана
Свічі прозорі,
Тіні тріпочуть,
Лягають на Сподівання Тло,
М’якого полум’я Шерех,
Алтар Просторовий,
Канделябри Суворі – Блакитне Скло.
Галерея
Свічей Стривожених Душ.
Жаром Життя тріпоче Кожна.
Згасає Свічі Вогонь –
Загинути
Не може:
Відроджується Вогником ледь
Помітним,
Вогник цей
Веселковими барвами
Квітне.
Дама у Каптурі
Без отворів жодних,
Жриця Старша,
Доглядає Квіти-Вогні невтомно,
Вірно, звитяжно.
Храм Міжпланетної Долі
Тихо співає баладу:
«Захищали Майдан від нечисті
Вогненні Барикади,
Захищають Вкраїну
Від божевільної сили
Кордони Полум’яні.
Свічі – Воїни Побратими
Не дозволяють кувати
Україну в кайдани.
Гинуть щоденно Герої,
Боронять Рідний Край…
Душі-Вогники не поспішають
Відлетіти у Вирій-Рай .
Кружляють, допомагають
Новобранцям – Вогникам – Свічкам…
Скільки іще воювати
Батькам, Синам, Дочкам!?
На обличчях все більше
Вирізблюється
Зморшок,
Глибоких рис.
Жриці Сумлінної
Каптур Глухий просолився
Наскрізь,
Промок від Сліз.
Перед Вогниками-Душами
Героїв Живих і Полеглих
Вдячно
Схились!
