Потухнуть свічі восковії...
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Особисто і з довірою»
Переклад вірша Варлама Шаламова
«Потухнут свечи восковые»,
«Лично и доверительно»
«Потухнут свечи восковые»,
«Лично и доверительно»
В іще не зламаних церквах,
Коли туди зайти зволію
У смертній піні на губах.
Внесуть мене мов плащаницю,
Зібгавши біль весь у жмутки.
І від лікарні чи в’язниці
Я відверну свої думки.
Востаннє видихну на ладан,
Ледь похитнувши дим кадил…
Хіба тоді забути ладен
Про жах безпам’ятних могил.
_
Потухнут свечи восковые
В еще не сломанных церквах,
Когда я в них войду впервые
Со смертной пеной на губах.
Меня несут, как плащаницу,
Как легкий шелковый ковер.
И от врачей и от больницы
Я отвращу свой мутный взор.
И тихо я дышу на ладан,
Едва колебля дым кадил.
И больше думать мне не надо
О всемогуществе могил.
