26.12.2016 11:57
для всіх
141
    
  4 | 4  
 © Георгій Грищенко

Не дивіться так сумно

Не дивіться так сумно на мене

І непрохані сльози змахніть, 

Я приїду до Вас, моя нене, 

Як пташки будуть в вирій летіть.


Привезу Вам невістку й онука, 

Будем разом картоплю копать, 

Щоб селянськая правда й наука

Залишалась в серцях панувать.


На могилу до батька ми сходим, 

Добрим словом його помянем, 

І за звичаєм нашим народним

По чарчині горілки ковтнем.


Не тужіть Ви за мною, матусю, 

Якщо хочете, їдьмо до нас, 

Бо у місті, роблю і де вчуся, 

Є гаряча вода і є газ.


Ви не хочете їхать до міста, 

У бетоні віка доживать, 

У селі хата біла та чиста, 

Хто ж її буде там доглядать.


Там з дитинства все рідне й знайоме, 

Там на цвинтарі рідні лежать, 

Приїжджати не зможем додому, 

Щоби в сіні пахучім поспать.


Краще будемо їздить частіше

До Вас, рідна матусю моя, 

Разом жити завжди веселіше

І радіти, що ми є сім`я.


Не дивіться так сумно на мене

І непрохані сльози змахніть, 

Ми приїдем до Вас, моя нене, 

Ви ще тиждень без нас потерпіть.



м. Київ, 14.12.01.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.12.2016 08:58  Тетяна Чорновіл => © 

Чудові душевні рядки.

 27.12.2016 14:57  Олена Коленченко => © 

Щирий і душевний вірш про найдорожче....

 27.12.2016 05:06  Серго Сокольник => © 

Це вселенський смуток... По ВСЬОМУ МИНУЛОМУ... Якому вже нема вороття... Бо світ змінився й не найти стежок...

 26.12.2016 21:38  ГАЛИНА КОРИЗМА => © 

Найдорожча в світі мати {#}

 26.12.2016 12:12  Каранда Галина => © 

Дуже сильно, пане Георгію!!!
Для мене - це найкращий Ваш вірш.