Сріблиста журба
Лине днина за пруг. Уколисаний луг
Засинає в обіймах духмяних.
Ніч талує рогіз. Суне місяця віз
На колесах хмарин олов’яних.
З черевини ровів охолоди повів,
Туманцем вистеляє рівнину.
Ріже затишок сич. Хвіст, неначе павич,
Розпушив млявий кущик жасмину.
По розкатах отав, скаче вітер на став
Зорепад засівати у хвилі.
Коник лапки схрестив, і… кохання мотив
Тане медом в смолистім чорнилі.