08.01.2017 02:40
для всіх
308
    
  - | -  
 © Карась Володимир Іванович

Моя дружина


Ти моя дружина, я тебе кохаю 

Ми с тобою разом вже багато літ

Вечором як смеркне зорі зустрічаємо

Дивимося як в небі летять журавлі 


Як ті журавлята діти розлетілись 

В кожного із них є своє життя 

А ми разом вдома самотні лишились

Хочемо що нас ніхто не не забував


Не журися мила, прилетять до тебе 

Наші янголята, хоч вже не малі 

Бо ніхто як ми і їх так не приголубить

Коли в них бувають невеселі дні 


Дивлюсь я в криницю в себе біля хати 

В чистій тій криниці холодна ода 

Приїхали діти щоб нам помогти 

Разом із собою привезли внучат 


На дні в тій криниці вода свіжа плеще 

На душі у мене все переплелось

Наші діти вдома з внуками щебечуть

Ось таке це щастя до нас привелось 



Біла Церква, 2010 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.12.2017 12:19  Каранда Галина => © 

 08.01.2017 07:51  Каранда Галина => © 

Нехай і у вас, і у них все буде добре!

Внуки хай щебечуть, діти не забувають, а ви з дружиною воркуйте!:)

вітаю на Порталі!