13.01.2017 00:33
для всіх
140
    
  5 | 5  
 © Панін Олександр Миколайович

Самосповідь

Самосповідь

Срібний Сонет

Я ее победил, наконец,
Я завлек ее в мой дворец!
А. Блок

«Іди, тікай!» - логічний розум твердить,

Я ж повертаюсь в мрячну каламуть:

Твої уста не знають милосердя, 

Вони до дна солодко серце п’ють.


Неначе демон, геній Подолання, 

Неначе Перелесник в душу вліз…

А бідне серце, сповнене кохання, 

Спустошиш ти і виснажиш колись.


Куди тікають неслухняні ноги?

Ведуть у пекло, наче Пекло – Рай…

Слабка перед Тобою і убога, 

Люби, люби, навіки Закохай!


Даремні розуму перестороги, 

Первісний Зойк із Серця Виривай!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.01.2017 10:05  Тетяна Белімова => © 

Одвічна боротьба Розуму і Серця...
Аби ж перший міг змусити слухати... Тоді, напевно, ніхто б і ніколи й не закохався...

 15.01.2017 12:38  Світлана Рачинська => © 

Драма у Вас завжди на високому рівні! Хвилючий сонет...

 13.01.2017 00:43  Олена Коленченко => © 

Майстерно! В улюблене)