19.01.2017 00:03
для всіх
285
    
  - | -  
 © Олена Зінченко

Подарунок

Подарунок

Поринули в моря – без берегів

Холодно-безпорадними ночами

Пливли назустріч і обітниця вітрів

Розсіювала бурі поміж нами…


Знайшлись та загубилися одразу

То справа долі чи чиясь вина?

Та я щаслива бо торкнулася, наразі

Скарбів чуттєвих океанів дна


Ти ж зрозумів - нема обійм… безумних

І радо скинув зайве …на підлогу

Зіграв в моїм оркестрі на всіх струнних

Забув у розпач сірий свій дорогу


Від світла приховав розширені зіниці

Вивчав, як учень нашу насолоду

Допоки ще душа моя ятриться

Тримай, тримай безцінну нагороду –


Посвячену, натхненну, а для долі

Твоєї безоплатну - ти тремтів дарма

Свободної це подарунок волі

За все я заплачу сповна... сама


Чим? Та мене це не бентежить

Я не торгуюсь за відвертий поцілунок

Сплачу я за кохання, за безмежність

Бо маю я СЕБЕ - найкращий подарунок!


© Олена Зінченко 2017

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!