Де головне?
Де головне, де істинна посвята?
І де дають проскури і вино?
Де не іде ще брат на брата?
Де стать і статок когось – все одно?
Таки здогадуюсь, де цей пристанок -
Туди дістанеться лише мій дух.
А решта – озирнеться н останок,
І стане їжею для черв’яків і мух
Але тепер я маю гарну здібність:
Побачити приховане в простому
Відчути в різному подібність
І, головне – пізнати щастя в тому!
Зберу себе серед тисяч зволікань,
На перший погляд, начебто важливих
Вітрин, реклам позбудусь зазіхань
На внутрішню свободу надвразливу
Хіба не привід це відсвяткувати!?
Кохатися і босоніж ходити
Обожнювати світ, вірші писати
І, знову...(я повторююсь), любити…
© Олена Зінченко 2016
