Я вистою
Тримавсь ти мужньо, без ганьби
Навіки кіборгом остався,
Проклятий був ти без вини,
Хоч катували, ти не здався.
Рідня твоя, повір, козаче,
Молитву шле тобі в цю мить
О ні, Олеже, ні- не плаче,
Бо ти навчив її так жить.
Та як це так, земля палала
За що ж ви,українськії сини?
На грудях рана засихала,
Несете хрест свій без вини.
Нас так багато на Вкраїні
Ти сам терпів, та ти не впав
Усе зосталося в руїні,
Бетон від граду весь тріщав.
Тримайся, брате, не впади
Борониш нас ти від навали
Тебе бояться вороги,
Хоч так нещадно катували.
Олеже, чуєш? Ми з тобою
Ти все сказав, ще вчора, брате,
Хай світить сонце над тобою
Тобі вклоняємось, комбате.!
Полковнику Олегу Кузьміних
присв’ячується, командиру десантного
батальйону, 81-ї бригади.