Білий кораблю!
А я люблю. А я люблю! Люблю!
Холодну осінь і останню зірку.
Іду до моря: Білий кораблю!
Спинись. Навчи мене іще говірки.
Та й не пливи ще... Рано зараз, ні?
Твій капітан втомився від дороги.
Твій кок біля таверни бачить сни,
А молодому юнзі болять ноги.
Вітрила білі, зіткані із хмар,
Не розпускай кораблику, мов коси!
Отам далеко - повно є примар.
А ще русалки душу знов попросять.
Хоча твоє не тут це місце - береги,
Тому, можливо... Білий кораблю!
Візьми мене. Біжи до хвиль! Пливи!
І я тебе, мов море полюблю.