З вечора до ранку
Сонна дрімота
Всяку забаганку
В марево впліта.
Маряться картини
Боязких бажань
Наче без причини
І без сподівань.
Нас у снах знаходять
Близькі та рідня,
Вмерлі в сни приходять
Майже не щодня.
Мариться реальне,
Мариться дурне
Й тягне нас безжально
В дрімляче турне.
Хочеться спочити
Від усіх у снах,
Як нам зупинити
Безлад у мізках.
м. Київ, 12.02.02
