18+
Ти мене випий,
не розмикай вуста.
Хай розтечуся в тобі
чуттєвим світлом.
Злизуй краплини
кінчиком язика...
Яблуні віти-вени
в руках розквітли.
Губи пульсують,
соки весни течуть:
З других на перші, з перших –
мені на губи...
Спрагу тамую:
лижу... Лежу-лечу.
...Пальцями рук вростаю
у стегна, груди...
Ось вона справжня
вічна весни весна!
Пісня пісень кохання,
солодка згуба...
Обрій безмежжя,
Дотик безодні дна
Ніжність, яку дарують
вуста і губи.
Бойчук Роман цікавиться
Можете залишити хоча б два слова про прочитане?- два слова
