31.03.2011 17:42

-

1165

5 | 6

 © Тетяна Чорновіл († 2024)

Д Ж У Р

з рубрики / циклу «ЛІРИЧНІ СМАКОВИНКИ»

Хоч наша баба iменини 

Празникувати й не любила, 

Та сiмдесятi роковини 

Чогось вiдмiтити схотiла: 

 

– В те, що на смерть, мабуть, вберуся,  

Не стану багатьох ззивати, 

Сiм`я та пОдруга Олюся... 

Ще треба джуру зготувати. 

 

Празникували прямо зранку, 

Стара Олюся причвалала, 

I баба, вбрана в вишиванку, 

Всiм джур солодкий наливала. 

 

.................. 

 

Біжать роки – не наздогнати, 

Й нема кому мене корити, 

Що не змогла у баби взнати 

Рецепт, як джур хмiльний варити. 

 

Уже й не знатиму нiколи. 

Та зрине лиш в думках, буває, 

Як баба вбрана коло столу 

З графина джуру наливає... 

 

Скільки прийшлося перелистати старовинних рецептів ( у книжках і в Інтернеті). І скрізь джур – це якийсь вівсяний кисіль. 

А джур моїх дитячих спогадів – солодкий хмільний напій з сухофруктів. Пам‘ятається, щось там варили, щось там грало… Готувався на великі свята (Різдво, Великдень, Храм…). До столу подавали у скляному графині. Рецепт втрачений.