10.05.2011 18:47

8 | 8

ДОБРА МУНДЄРКА

з рубрики / циклу «ЛІРИЧНІ СМАКОВИНКИ»

Ця історія – теплий спогад про мою маму, яка дуже любила її розповідати. Послухайте і ви бувальщину про щиру заїкувату сусідку Ма-марію, яка вміла готувати таку до-добру му-мундєрку.

Вже надворi вечорiло,

Кiнчилась робота,

Я ж i їсти не варила,

Що вкинуть до рота?

Того нема, те вже в`їлось,

Що його робити?

Треба (наче й захотiлось)

Мундєрки зварити.

Iз комори - сало в хату,

Огiрочки - з льоху.

Хоч вечеря й не багата,

Так, всього потроху.

Вже кипить мундєрка. Ясно,

Що недовго ждати.

– Стук-стук-стук! - кого це "вчасно"

Принесло до хати?

Ма-Марiя ( ще знадвору):

– Д-д-добрий в-в-вечiр, О-Олю!

Щ-Що ц-це п-п-пахне в п-пiзню п-п-пору?

В-в-вариш б-б-бараболю?

А м-менi щ-щось н-нудно с-с-стало,

П-п-прийшла п-п-погуляти...

Сiла й нищечком на сало

Стала поглядати.

Ой, куди ж тi очi дiти…

Глип на сало знову.

I , щоб мовчки не сидiти,

Почала розмову,

Закашлявшись, Ма-Марiя:

– Т-ти п-п-послухай, О-Олю,

Т-т-так, як я, н-нiхто н-не в-вмiє

З-зварить б-б-бараб-б-болю.

Т-так з-з-зварю її б-бувало,

Щ-що т-тоб-бi й н-не с-с-нилось,

Т-т-така д-д-обра!!! – і на сало

Нишком подивилась.

Слухає хазяйка хати

( Є дива на свiтi),

Просить гостю розказати,

Як добру зварити.

– Н-н-накопаю її, О-о-олю,

Г-г-гарненько п-п-помию,

Й з-з-зварю: д-д-добра б-б-бараб-б-боля,

Щ-що й с-с-сказать не в-вмiю.

I-iз м-м-мундєрки в м-мене й ю-юшка

С-с-сильно д-д-добра б-була."

"Тьху на тебе! А "подружка"

Аж слину ковтнула.

Вже мундєрка парувала,

Гостя пробу зняла

Й забуваючись, на сало

Бiльше налягала,

Наче кидала за себе,

Не треба й просити.

Каже: – Д-д-добра i у т-т-тебе!

У-умiєш з-з-зварити!

Візьміть участь в обговоренні

06.07.2016 23:15 Ольга Терен => ©

Чудовий гумор! Проста сільська вечеря на швидку руку... І сусідка "вчасно" прийшла.

31.07.2012 18:12 Деркач Олександр => ©

Шукав підчеревину, натрапив на торішнє сало)) Нічо так!

11.05.2011 13:47 © ... => Наталка Янушевич

:)))) Нема мундєрки. Поїла всю Ма-марія! :))) І сало поїла.

11.05.2011 01:27 Наталка Янушевич => ©

А ми вже всім порталом зібрались на мундєрку до Черкас...

Давно вже закінчилася з городу. Неврожай був у тому році. :))))

11.05.2011 00:29

Мені байдуже, я її не їм. Тому і цін не знаю. А у вас взагалі на городі безкоштовна ;-). Так що їже-не хочу.

Хоча у вірші так все описано, що, мабуть, завтра зварю )))

І ти вже тут? :)))) Он Маряна каже, що у вас у Києві по 10грн кг. Коли це таке було?

11.05.2011 00:17

Ма, ну таке вже скажеш. Прям вже картопля недоступна. ))))

Відчувається, що ви ще не вечеряли! :)))))

10.05.2011 23:14 Суворий

Фото неймовірне...

:))) Давно вже мами нема на світі. Мабуть і Ма-марії нема (я ще й досі пам`ятаю її в лице). А історія, клаптик життя, лишився. Я його тільки завіршувала. Смішне. А справді, зараз не дуже доступна та картопля. Про сало я вже не кажу.

Прочитала - наче поїла. Перегукується з кашею з сокири.

Весело, аж слина тече. А в нас картопля по 6.50. Слава уряду!

Так уже вийшло. Просто у правдиву історію попалася заїкувата жінка. Головна цінність - у рецепті, який ця надзвичайно добра і приємна жінка надала. :)))

10.05.2011 20:01 Сон Блакитного Сонця

а що Марія заіка?

Дуже вдячна за відгук! :))))

10.05.2011 19:05 Антоніна Чернишенко

Чудний віршиксподобалось



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ