05.02.2017 13:37
for all
80 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Оля Стасюк

Перший сніг

Перший сніг

Перший сніг лягає на твої вуста, 

Щемно й трохи млосно від стискання рук.

Скільки в нас ще буде довгих розставань?

Скільки в нас ще буде велетів-розлук?..

Кресне в серці крига, кресне перший лід.

Над холодним парком – сіро-біла тінь.

Ген зайнявся сумом цілий оковид –

Бачиш, скільки гасне наших чистих рвінь?..

Бачиш ти, як ніжність сходить без мети?..

Доторкнусь рукою рідних передпліч.

Сходить дощ солоний на твої мости –

Знову перехрестя.

Знову йдеш у ніч.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.02.2017 10:56  Світлана Рачинська => © 

велети-розлуки - це Щось! серцем прочитала... 

 06.02.2017 09:49  Тетяна Белімова => © 

Красива мелодія про двох і для двох із кольором чистоти першого снігу))))) 

 05.02.2017 23:32  Віктор Насипаний => © 

Гарно! 

 05.02.2017 16:08  Леся Геник => © 

Щемні рядочки...