Бурштиновий місяць
Бурштиновий місяць сторожу прийняв,
Пустив вовкодавів своїх до облав.
Їх зграя метнулась, як загнаний птах –
Шукатимуть жовтень по жовтих слідах.
А він в лихоманці своїй золотій
Об’їздив уже половину землі –
І жадібно, скупо на віттях припас
Собі золотий величезний запас.
Бурштиновий місяць.
Захмарені дні.
Болиш, наче рана смертельна, в мені.
