Подих пустелі
Пісок у очі
Неначе скло
Там, під повіками.
Засліпив
Пустелі подих.
Вслухаюсь у шепоти
Хто ж бо поруч?
Втратила певність.
Хрумтить пісок.
Під ногами, нігтями, шкірою.
Невже нікуди далі йти?
Страх не дає прислухатись.
Наче змінилось усе.
Десь в поміжпросторі.
Чи залишилось на місці?
Пісок у очах.
