Розбите кохання

Романс-апаш

Не грай з Коханням,
Воно -
Крихке,
Неначе скло

Ходить похмурий, мов осінь,

Грізний кварталу «король»,

Його поважає натовп,

Він грає звичайну роль.

Він легковажив Любов’ю,

З легкістю брав, залишав,

Отямився надто пізно :

В дівчини розбита душа.

Він певен, що все відновить,

Повернеться спалах Зорі,

У міражах вітринних

Шукає він очі її.

«Пробачить, усе пробачить –

Любові вогонь не згас»,

Як тільки він ніжно скаже:

«Дай мені другий шанс!»

(Дозволь же, дозволь йому тільки

Згаяти другий шанс!)

Ось і зустрілись раптово,

Покайся скоріш, повинись -

Дивились крізь нього безтямно

Очі прекрасні,

Наскрізь.

Пам’яті муки жахливі

Ледь не забрали життя…

Кохання резекція груба

Вбила усі почуття.

Підступність смертельно вражає,

Вбий пам’ять – і вже не болить…

Нещасна у муках кохання,

«Щасливий» тепер інвалід…