Знаки шляху
Я впевнений, що я їх бачив
Поля розсипаних скарбів
Та не схотів спинитись, не відзначив
Місця життя щасливих берегів
Ми рідко надаємо значень
Тим знакам що нам зверху подають
Ми йдем шляхами у туман побачень
І летимо десь, в пошуках думки снують
І ось ця мить, іти в глухім куті
Звернуло шию в просторі мутнім
Ти згадуєш, ти мучишся, шукаєш ти оті
Місця, тобі призначені, на березі крутім
В душі лихосплетіння мучить
Свідомість загубила місце це
Вже назавжди в реальності розлучить
Тебе, і щастя твоє більше не прийде.
