Осінній ураган
Ой лишенько! Невідано-неждано
Із заходу, від крихіток-беріз
Палаючим осіннім ураганом
На обрії зайнявся цілий ліс.
Стоять у полум”янім листі клени.
В повітрі висне воронове “Кра!”,
Гілки посохлі, мов якісь антени,
Сигнали ловлять з чорного Дніпра.
А той, аж ртутний, крижаний і млосний,
З безмірними просторами води,
Гортає хвилі азбукою Морзе
Й наказує чекати холоди.