18.02.2017 02:17

для всіх

145

- | -

 © Титаренко Оксана Олександрівна

Тільки він

Кинувши цукру у воду, 

Зробили з кристалів льоду

Моє тіло приречене –

Сонцем буде розпечене.

Руки зв’язали нитками, 

І не тішили злитками:

Смикали в різні сторони, 

Вони страшні, як ворони.

Тільки він був із каменя, 

Мав шкіряного ременя, 

І голос, сильніший грому.

Десь ходить, п’яний від рому.