22.02.2017 00:27
для всіх
247
    
  1 | 1  
 © Юрій Слащов

Весна, яка вона без сонця...

Весна,  яка вона без сонця...

Весна, яка вона без сонця

байдужі хмари з білим птахом

Не знаю, що казати донці, 

коли війна стращає крахом.


Кого вбивати, їй однако -

та й ще, «братає» з паничами.

Народ знущали розбишаки -

не утерпілось… не вмовчали...


О, скілки років це прокляття, 

хворіє мати Україна.

Б`ють ворогів сміливі браття, 

від москалів смердить країна.


Весна, яка вона без сонця, 

чорніше ночі водограї.

Сумує птаха під віконцем, 

нестерпно квапиться до зграї.


Здолати нас - нікчемні мари, 

грязюку ллє брудна голота.

Ті москалі неначе хмари, 

вбивають сонця світ - сволота!


Нажаль сліпий, немов примара, 

не призовні літа «до зброї».

Але, я вірю, прийде кара, 

мої сини встають герої!



Юрій Слащов©19.02.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.02.2017 09:52  Тетяна Белімова => © 

Хороші, щирі Ваші слова!