Ґай Валерій Катулл: кохаймося
Ґай Валерій Катулл
давньо-римський поет 84-54 року до н.е.
кохаймося, щоб жити, моя Лезбіє,
а, заздрощів усі балачки
цінуймо обіпіль не більш копійки!
сонця то сходять, то заходять,
але наше, лиш раз скористане у круговерті,
приспить нас в невичерпну ніч.
Дай мені тисячі цілунків, потім- сто,
а, потім- знову тисячу, і знову- сто,
а, після них, ще тисячу, а, потім- сто,
а, коли ми наситимось їх рахувати,
аби забуть їх, продовжім в безпорядку,
аби ніхто не плів заздрощів тенет,
в нас бачачи один лиш поцілунок.
переклад з італійської на українську- Івана Петришина
USA, 28.02.2017