22.02.2011 21:32
-
641
    
  1 | 2  
 © Микола Чат

Білий Вовк

з рубрики / циклу «СПОЛОХАНА ЗИМА УРАНЦІ ПРОБІГАЛА»

Там, де верби заглядають в глибочінь ставка,  

Відіпнула Зима ранком Білого Вовка

Той сердито оком сіяв, біг попід містком, 

Замітав стежки-доріжки сніговим хвостом. 

Де проліг його холодний морозильний слід,  

Полонила все завія та блискучій лід. 

А від подиху вовчиська, іній вкрив гілля, 

Лячно з снігу визирала груддями рілля. 

Все зостраху сполотніло… Тільки чорний крук 

Дратував Вовка з верхівки висохлих палюк. 

Хуртовиною той бився, гнівно завивав, 

Та дзьобатого нахабу так і не дістав. 

Птах натхненно крукав, крумкав, всіх будив від сну, 

Бо на обрії розгледів дівчинку Весну. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!