Моє щастя
Якась таємниця в прадавньому лісі,
Він бачив століття, і війни, весілля.
Княгиня пила тут чаклунськее зілля,
Козак поступався своєї спокусі.
А сонечко лагідно, гарно пестило,
І нас обіймали хвоїнки ялинок.
В букеті зіркових, яскравих краплинок,
Нам нічка всміхалась і предків світило.
Кохання століть, цвіте Батьківщина,
Дух предків живе тут великий і гордий,
І Удай тече молодий і прозорий,
І місяць пливе з золотими очима.
Та бродить там щастя ночами з баяном,
Пестить моє серце, та гарно так грає,
Самотнє, бажане те щастя блукає,
Сумуючи в соснах, журливим і п’яним.
В Масальському, древньому лісі,
На острові мрії, де вічне кохання,
Живуть мого щастя бажання,
І маки цвітуть у волоссі!!!
Присвячено острову Масальському м. Пирятин.
Перша згадка у літописі - 1154 рік.
