Пес
Сьогодні небо таке,
яке б не вийшло на жодній фотографії
твої рухи такі легкі, кроки майже нечутні
такі, знаєш, бувають у янголів або у нічної мафії.
Це, знаєш, страшно, не чути як ти з’являєшся
і не бачити як ти плачеш
страшно одного разу не почути як ти підеш
або не надати цьому завеликого значення.
Ось ти, стоїш майже поруч,
на відстані витягнутої руки,
на відстані подиху
важко не помітити як тебе вбивають чутки,
морози і погляди.
Стоїш навпроти, скавулиш, неначе поранений пес
іноді мені здається, що ти відчуваєш себе псом
тобі ж бо треба трохи їжі, бути в теплі
і мати кого любити
а інколи
(і це найстрашніше)
мені здається
що коли тобі скажеш «фас»
ти дійсно зможеш убити.
26.01.17
