Старі каштани
Знайденні в кишені куртки
Минулорічні
Що вже ніколи не проростуть
Не пустять своє коріння
На порозі мого січня.
На порозі мого лютого
Ти ховав свої долоні
В кишені.
Разом з цигарками,
Квитками на потяги, померлими квітами
І зірками.
Я готова віддати усе –
Свої сни, міражі
Теплі ковдри,
Серпневі ночі на дахах будинків.
Своїх демонів,
Свій особистий рай.
Прилітай до мене.
Проростай каштанами.
Пам’ятай усе
Пам’ятай.
