12.03.2017 14:05
для всіх
278
    
  3 | 3  
 © Роман-Мтт

Стіхо про Весну

Стіхо про Весну

з рубрики / циклу «стіхо»

(відповідь на вірш Олександри //probapera.org/publication/13/40559/virsh-z-doschu.html)


А в нас скінчилася весна, 

Холодна повернулася погода, 

Дурний холодний вітруган

Здува мою собаку.


То може, чай? Хутчіш додому!

Гріти душу, руки, пса зігрити, 

Не треба

Забувати

Про минуле, 

Бо знову-

Холод (трясця б тій зимі, 

Що так неквапливо спливає

Від учорашніх +16 на термометрі, 

Що висить на вікні).


Собака геть задуб, 

Мені крізь шапку весняну надуло вуха, 

А може чаю і вірші?

Так, звісно. Це ж весна!

Пора весни, 

Час змін погоди, 

Й час багнюки.


:)

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.03.2017 10:04  Ге Орій => © 

Не зрозуміло чому, але чіпляє. Може тому, що люблю собак. Так тримати.

 12.03.2017 19:59  Олександра => © 

Хм... час багнюки? Все одно це весело!) Аби отак дууже холодно не було:)
Весна, весна, весна....

 12.03.2017 15:55  Каранда Галина => © 

весна десь за кадром.

фоном.

вірші не гріють.

чай?

гомоном, стогоном,

домом

здерти з душі 

лишай?

злущити з себе

зиму, 

стерти минуле

геть.

змішавши багно 

із димом,

ліпити наївно

твердь

під ноги собі й собаці,

щоб стати було

на що.

щоб вітровій

забаганці

не крикнути 

вслід:

ЗА ЩО???!!!